Часто ті, хто ходять на класи із кундаліні йоги щось чують про індійських сикхів, також краєм вуха десь їм могло почутися про божественні сиддхи, і, хто можливо ще й якось десь розповідав про неймовірних садху. Щоб ці три поняття не злиплися, як макарони, в одну гливку масу, розділимо їх по принципу хорошого комплексного обіду.
Перше: сикхи. Сикх – це учень. По великому рахунку, того, хто чогось прагне навчитися, можна назвати сикхом. А якщо конкретніше, то це той, хто сповідує сикхську дхарму, сикхізм. Частіше за все вони ходять із тюрбанами, дотримуються правила 5 К (носять довге волосся і ніколи не голяться, мають кинджал, залізний браслет, носять спеціальні штани та гребінь – назва кожного предмету починається з к). Однак, це тільки зовнішні ознаки. Внутрішні засади такі – вони вірять у єдиного Бога, що проявлений у двох аспектах, як Абсолют та індивідуальна Душа. Вони вірять, що духовне визволення може досягатися угамуванням хибного его – через повторення священного імені, служіння, сердечний піснеспів та служіння. Чому на класах ви могли так часто чути про сикхів? Тому що Йогі Бхаджан, майстер кундаліні йоги був сикхом, і весь дух практики пронизаний блаженним нектаром цього шляху.
Друге: садху (перекладається як благочестивий). Частіше за все це або монахи, аскети або йогіни, що більш не прагнуть до чуттєвих насолод, матеріального збагачення і навіть до дхарми (обов’язку, шляху). Їхня ціль – це досягнути звільнення. Вони мають доволі екзотичний, навіть для Індії, вигляд – надзвичайно худі, мінімум одягу, інколи голі, а якщо присутній, то охристих тонів (колір зречення). Часто натирають тіло золою, відпускають довге волосся і максимально хочуть бути подібними до Шиви, як його описують у Ведах. Живуть вони як відлюдники, в ашрамах, храмах або в печерах, інші ж, навпаки, постійно подорожують по святим місцям.
Раз на три роки у різних містах проводиться фестиваль Кумбха-мела, на який спускаються із лісів, гір, печер та хиж садху а також десятки мільйонів паломників – це наймасовіший фест нашої планети!
Живуть садху з подаянь. Однак, останнім часом багато жебраків стало приміряти імідж садху і через це ставлення до них дещо змінилося. Єдине, що поєднує садху із сикхами – людські тіла, довге волосся і прагнення до Істинного. Однак, відверто кажучи, сикхи не схвалюють такий спосіб життя та зовнішній вигляд. Можна сказати, що йдуть вони геть різними дорогами, але все туди ж.
Третє: сиддхи. Це над можливості і здатність творити чудеса по міркам нашого матеріального світу, також так називають великих йогінів. Серед сиддхів можна виокремити яснобачення, телепатію, левітацію, досконалу інтуїцію, телепортацію, бачення аури, затримку дихання та биття серця на тривалий час, лікування, матеріалізацію предметів, здатність знаходитися одночасно у кількох місцях... Частіше за все ці здатності з’являються із глибокою практикою йоги (однак не є самоціллю, деякі практикуючі навіть просять щоб їх не посилали, оскільки такі можливості, як спокуса, можуть відвести від шляху до Істинного.
Отож, сподіваюся, щось розтлумачилося:)