середа, 28 березня 2012 р.

День Брахми



Щоб краще зрозуміти природу нашої матеріально невічності можна розглянути один факт, що між іншим описаний у Книзі рекордів Гіннеса як найбільша одиниця часу. Це кальпа – день Брахми.
Брахмою називають вищого півбога із Тримурті – Брахма, Вішну і Шива. За древніми ведичними писаннями Вішну (Вишній) – і є верховний Господь, що творить, Брахма – підтримує це творіння, а Шива руйнує. Інші півбоги – то руки і ноги Господа, або так би мовити менеджери середньої ланки (вони відповідають за природні умови та інші моменти у Всесвіті), якими опікується Брахма-керівник, який в свою чергу діє від Верховної Істини.
Кажуть, що Брахмою може стати будь-яка душа, котра забажає цього і робитиме достатньою зречень і матиме достатньо благочестя. Нинішній Брама вже має 51 рік, а живе він щоразу по 100 років.
День Брахми (кальпа) складається із 1000 Махаюг (4,32 млрд земних років), а ніч дорівнює дню. Його доба = 8,64 млрд наших років. Місяць складається із 30 таких діб і триває 259,2 млрд років. Рік має 12 місяців – це 311 трил 40 млрд років на Землі (потів все руйнується, весь Космос входить знову у тіло Махавішну і закінчує своє існування, згодом божественна ліла (гра) знову  продовжується.
Ми згадували термін Махаюга. Що це? Махаюга складається із 4 юг (ніби вселенські пори року – весна, літо, осінь зима):
-  Сатья-юги (Золотого часу, триває 1 728 000 років), знаменується тим, що Істина відкрита повністю. Люди в цей час жили близько 100 тисяч років;
-  Трета-юга (Срібний час, триває 1 296 000 років), Істина відкрита на 2/3. Люди жили по 10 тисяч років;
-  Двапара-югу (Мідний час, триває 864 000 років) Істина відкрита наполовину. Люди жили близько тисячі років (згадки про довгожителів із Старого Заповіту, що жили 800, 600 років якраз про це, оскільки він складався наприкінці останньої Двапараюги)
-  Калі-юга (Залізний час, триває 432 000 років) Істина відкрита на 1/3. Нині пройшло близько 5 тисяч останньої Калі-юги (можете порахувати ще як немало залишилося:). Люди живуть близько 100 років (хоча це трапляється, як ми бачимо вкрай рідко).
Всі ці цифри доволі точно вказані у давніх писаннях, перечитуючи їх відчуваєш щось, на зразок оторопіння мурашки від того, що листочок впав із гілки, яка на стовбурі он того гігантського дерева. Переміщаючись ним бачиш тільки кляті ямки та горбки, а відійти на хвилю – то це ж кора!
В принципі, можна сказати, що малій комасі воно й ні до чого, але ж придивіться до неї, усвідомлена цього знання вона вже геть не та мурашина і життя її починає окреслюватися новими обрисами і напрямок із хаотичного теж набуває чіткої векторності.



Немає коментарів:

Дописати коментар