Три гуни матеріальної природи

 З ведичних джерел ми знаємо про так званий матеріальний та духовний (трансцендентний) світи. Вважається, що останній і є істинним, а перший – його відображенням, створеним із милості Всевишнього аби задовольнити ті душі, що забажали реалізовуватися окремо. Для цього власне і створено так багато форм життя, планет, умов аби допомогти кожній обумовленій душі повернутися додому.

Сам матеріальний світ сплетений із особливих волокон, як килим. Три основні види пряжі – це три гуни (канати, мотузки) – сатва (благість, добро), раджас (пристрасть), тамас (невігластво, інертність). Все, що не є в нашому світі забарвлене цими гунами. Також існує поділ на сатвічну сатву, раджастичну сатву, тамасичну сатву і так далі. Тобто, у нашого килима не просто три кольори, а багато відтінків і навіть інтенсивності забарвлення.

Слід розуміти, що не тільки наша планета є матеріальною. Навіть райські і нижні планети, де проживають створіння відмінної від нас форми – півбоги, змії-наги тощо, теж матеріальні. Навіть Брахма, найвища істота, теж має матеріальне тіло і щойно пройде його 100 років життя як він залишить його. Що ж нематеріальне у цьому нашому світі? Душа. Яка і прагне повернутися у нематеріальну обитель.

Однак цю подорож їй інколи прикрашають, допомагаючи а часом і ускладнюють гуни матеріальної природи.

Все, що нас оточуєє під їхнім впливом. Навіть якщо подивитися на день – то ранок – це благість, день – пристрасть, а вечір і ніч – невігластво. Їжа, одяг, розмови, стосунки, навчання, робота саме життя теж під цим впливом.

Часто кажуть, що насправді існує тільки благість і невігластво. Однак вони інертні по своїй природі. Якщо людина в блаженстві, то вона часто бездіяльна зовні. Так само якщо людина занурилася у тама гуну, у погані звички, погану компанію і взагалі не бачить вже різниці між світлим і темним їй так само тяжко з цього виплутатися. Для цього і є раджас – це дає енергію. Однак рух можливий у обох напрямках. Тож навіть протягом дня ми так часто перебігаємо із одного стану в інший, що вже під вечір маємо доволі таки строкатий килимок зітканий із свої поступків, думок та проекцій.

Що ж робити? Для початку просто спостерігати і усвідомлювати, згодом у багатьох виходить плести чудові квітучі сатвічні візерунки, а ще згодом навіть ця потреба може відпасти. А поки опановуємо технікам і практикуємо усвідомлено, знаючи і люблячи.